As much as I hate to admit it, another rejection didn’t really affect me. Not a big deal, simply another publishing house that didn’t want to publish my work. Another competition I didn’t win. But there’s still something nice about knowing that someone, somewhere, is reading what I wrote, even if there’s no feedback. It’s understandable—they can’t respond to everyone, or they’d never get anything else done.
But we don’t give up and we don’t get sad. We just keep writing.
~~~
Ще одна відмова!
Як не прикро це визнавати, але чергова відмова майже нічого не зворушила всередині мене. Невелика справа, ще одне видавництво не захотіло мене публікувати. Ще один конкурс не виграно. Втім, це відчуття, що хтось десь читає те, що ти написав – доволі приємне, хоча немає жодного зворотнього зв’язку. Це зрозуміло, якщо відповідати кожному, можна забути про життя взагалі.
Та ми не здаємося і не сумуємо. І продовжуємо писати.
Gemella 