Being a writer costs more than people think.
It’s the hours you could spend with family.
The laundry you’ll do tomorrow.
The dinner you forget to eat because you’re stuck in one stubborn scene.
It’s realizing your book might be read by a handful of people —
your family, a few strangers who stumbled across your page — and that’s it.
It’s knowing your writing isn’t perfect, but still trying, learning something new with every sentence you rewrite.
And still, we do it.
Because somewhere between the frustration and the flow, between the silence and the spark,
there’s a moment when the story breathes — and that makes it all worth it.
Maybe that’s the whole point:
we write because we love the process.
Otherwise, there would be no writers left.
Ціна бути письменником
Бути письменником — це дорожче, ніж здається.
Це години, які ти міг би провести з родиною.
Прання, яке ти зробиш завтра.
Вечеря, про яку ти забудеш, бо застряг у впертій сцені.
Це усвідомлення, що твою книгу, можливо, прочитають кілька людей — твоя сім’я та кілька випадкових читачів, що натрапили на твою сторінку.
Це розуміння, що пишеш неідеально, але все одно прагнеш і вчишся — з кожним реченням.
І все ж — ми пишемо.
Бо десь між розчаруванням і натхненням, між тишею й іскрою
є момент, коли історія оживає — і заради нього все це варто пережити.
Мабуть, у цьому й сенс:
Ми пишемо, бо любимо сам процес.
Інакше письменників би просто не існувало.
Gemella 