Tag: #ChimeraSeries

So I log in to Booknet and see 353 notifications waiting for me — wow. And then it hits me: when was the last time I actually wrote or even edited something?
And honestly… writing this post already feels like an achievement. Because I’ve been moving for a whole month now, and I’ve written absolutely nothing. It’s always something — boxes, papers, work, life — and life never says: “Oh, you want to write? Sure, I’ll wait with all my problems.”

And yes, writers, just like everyone else, don’t manage to do everything. Something always suffers — and very often it’s the writing. And that’s okay. We’re human, not machines that print out manuscripts on demand.

Sometimes a day where I only manage to jot down a few notes for future scenes is all I can give.
And if you have your own survival tips for being a writer in a world where you also have to, you know, live — share them, I’d love to steal a few 😉

And here’s a little piece of my characters from my Chimera trilogy while we all wait for me to finally finish editing the last book.

Як письменники встигають все? А ніяк 😄

Отже заходжу я на booknet, а в мене 353 сповіщення, он як! І я собі замислилася – а коли я власне востаннє щось писала чи хоча б редагувала? І виявилося, що писати цей пост то вже моя перемога, бо чесно? Я переїжджаю вже місяць і нічого не пишу. Бо то коробки, то документи, то робота, то життя, яке ніколи ніхто не скаже: “О, ти хочеш писати? Давай, я почекаю зі своїми питаннями.”

І так, письменники, як і всі інші люди, не встигають зробити все-все. Щось завжди страждає, і часто саме письмо. І це нормально. Ми живі люди, а не машини з видачі рукописів.

Інколи день, коли вдалося написати тільки кілька нотаток для майбутніх сцен – це все, що є. І якщо маєте свої секрети виживання письменника у світі, де треба ще й жити, а не тільки вільно писати цілий день – діліться, я буду рада піддивитися 😉.

А це ось вам трохи моїх персонажів з моєї трилогії Хімера поки ми всі в очікування коли ж я доредагую останню частину