New inspiration, new story

gemellablogLeave a comment

Losing the Centaurid competition gave me new inner strength and inspiration. Today I sent my “Tale of the Ice Beast” to six publishing houses in Ukraine. Wish me luck.
But if it doesn’t work out, I’ll publish the novel at Wattpad, like “Chimera” before. By the way, the story of James and Eleanor will soon be continued in the novel “Typhon”. No one knows how long the final editing will take, but I am quite optimistic.
Well, see you around and stayed inspired everyone!
P.S. Here are some fresh pictures for you from Midjourney:

~~~

Програш у конкурсі Кентаврида надав мені нових внутрішних сил і натхнення. Сьогодні відправила мою “Сказанку про Крижаного Звіра” у шість видавництв в Україні. Побажайте мені успіху.
Але якщо не складеться, то опублікую роман на Wattpad, як і “Хімеру” до того. До речі, історія Джеймса і Елінор вже скоро матиме продовження у романі “Тифон”. Ніхто не знає скільки часу займе редагування, втім я налаштована доволі оптимістично.
Що ж, до зустрічі і натхнення всім!
П.с. Тримайте трошки свіжих малюнків з Midjourney.

One more refuse!

gemellablogLeave a comment

As much as I hate to admit it, another rejection didn’t really affect me. Not a big deal, simply another publishing house that didn’t want to publish my work. Another competition I didn’t win. But there’s still something nice about knowing that someone, somewhere, is reading what I wrote, even if there’s no feedback. It’s understandable—they can’t respond to everyone, or they’d never get anything else done.

But we don’t give up and we don’t get sad. We just keep writing.

~~~

Ще одна відмова!

Як не прикро це визнавати, але чергова відмова майже нічого не зворушила всередині мене. Невелика справа, ще одне видавництво не захотіло мене публікувати. Ще один конкурс не виграно. Втім, це відчуття, що хтось десь читає те, що ти написав – доволі приємне, хоча немає жодного зворотнього зв’язку. Це зрозуміло, якщо відповідати кожному, можна забути про життя взагалі.
Та ми не здаємося і не сумуємо. І продовжуємо писати.

G-growing

gemellablogLeave a comment

Just trying to grow my own confidence by inspiring with nice memos like this. It doesn’t work well so far, but I am not to give up.

P.S. Did you notice summer has crept upon us?

~~~

Намагаюся відростити собі трохи впевненості за допомогою таких милих записочок. Поки що все кепсько, але я не здаюся.

П.С. Ви помітили що до нас підкралося літо?

Centaurid 2024 annual grant competition for writers

gemellablogLeave a comment

I’ve found an article about this competition some time ago and guess what – as I have finally finished my IceBeastTale editing – I applied for it as well!

Are you waiting for any other upcoming competitions?

~~~

Деякий час тому я наткнулася на статтю про цей конкурс і вгадайте що — я ж нарешті закінчила редагування Сказанки Про Крижаного Звіра, і подала заявку на Кентавриду 2024!

Чи ви чекаєте на якісь ще конкурси?

Winter Writing

gemellablogLeave a comment

February is coming to its end, and so is the winter. I am looking forward to face this Spring as a new start, fresh and full of opportunities.

Though, the real life becomes more complicated and challenges me almost everyday, the writing is still my place to escape when I need it the most.

Hence, the thought came to my mind – what if writing is a sort of a therapy? Slow, yes, even exhausting sometimes. But a therapy still. Otherwise, why would therapists ask people to diarize?

Exactly.

This winter end also made me to leave my shell:

  1. I quitted month ago, and felt free.
  2. I also applied to Toronto Film School program for writers – hopefully, it will bring me some nice experience.
  3. I gave another chance to audiobooks – I am more a visualizer than audio- so…let’s see how Mr. J. R. R. Tolkien will deal with it.

P.S. The editing of the “Ice Beast Tale” continues, there is still half a book left. And proofreading, of course.

~~~~~~~~

Лютий добігає кінця, зима теж. Я з нетерпінням чекаю цієї весни як нового початку, свіжого та повного можливостей.

Незважаючи на те, що реальне життя стає складнішим і кидає мені виклик майже щодня, письменницька робота все одно залишається моїм спасінням, місцем, куди я можу втекти, коли мені це найбільше потрібно.

Тому мені спала на думку думка – а якщо письменництво – це свого роду терапія? Повільна, так, іноді навіть виснажлива. Але терапія все ж. Інакше навіщо б терапевтам просити людей вести щоденник?

Отож.

Цей кінець зими також змусив мене покинути свою оболонку:

  1. Я звільнилася місяць тому і відчуваю себе вільною.
  2. Я також подала заявку на програму кіношколи Торонто для сценаристів – сподіваюся, вона дасть мені потрібний досвід.
  3. І я дала ще один шанс аудіокнигам – я більше візуал, ніж аудіал, тож… подивимося, як із цим впорається пан Дж. Р. Р. Толкін.

П.С. Редагування “Сказанки” триває, залишилося ще пів книги. І вичитка, звичайно.

Meanwhile…

gemellablogLeave a comment

…the Ice Beast Tale is waiting for me to start editing it, I decided to switch my attention to another story.

Spent almost 8 hours yesterday writing first draft of Titan – the second part of #Chimera story. James Bristol started his first year at a university and found new friends. As well as enemies.

Productive weekend had I. More yet to come!

~~~~~~~~

Поки…Сказанка про Крижаного Звіра чекає на мою редактуру, я вирішила приділити трохи уваги іншій історії.

Вчора вдалося приділити майже 8 годин на написання першої чорнетки Титана – другого роману з серії #Хімера. Джеймс Брістоул розпочав свій перший курс в університеті і знайшов собі нових друзів. Так само як і ворогів.

Тож в мене видались доволі продуктивні вихідні. Далі буде!

The Second Draft

gemellablogLeave a comment

Is finally ready! Ta-da-da-da!

It still needs tons for editing and, first of all, my inner powers to perform that editing. But that will be tomorrow. Today I am celebrating. As The Ice Beast Tale is a story I’ve been trying to embody since I was eleven years old, I guess. And my dream has finally come true!

I almost remember the day when it all started with a word Oraolё that came up to my mind. And here we are, decades later. Extraordinary feeling.

It is not the end of a story though, but a beginning. Which joys me most of all. As I am stuck with the characters I’ve been loving for years.

And as a New Year bonus to myself, I decided to duplicate my blog notes in Ukrainian. I never felt more connected to my people story than I am now. So let it be.

As per will and destiny

~~~~~~~~

Другу чернетку…нарешті завершено! Та-да-да-да!

Вона ще потребує тонни редагування та, насамперед, моїх внутрішніх сил, щоб виконати це редагування. Але це буде завтра. Сьогодні я святкую. Оскільки «Сказанка про Крижаного Звіра» — це історія, яку я, мабуть, намагалася втілити в життя десь з одинадцяти років. І ця мрія нарешіті здійснилася!

Майже пам’ятаю той день, коли все почалося зі слова Ораолё, що застрягло в моїй голові. І ось ми тут, десятиліття потому. Надзвичайне відчуття.

Але це аж ніяк не кінець історії, а лише її початок. І це мене тішить найбільше. Бо ж це значить, що я застряла з персонажами, яких люблю, ще на деякий час.

І, як новорічний бонус, я вирішила писати обидвома мовами у цьому блозі: додала Української. Ніколи не почувала себе такою спорідненою з історією мого народу як зараз. Тож нехай так і буде.

Бо того є воля і доля

Happy Holidays

gemellablogLeave a comment

It is the most wonderful time of a year, according to some sources. Well, the year we’ve left behind wasn’t too easy or too happy. Or any other kind of ‘too’. Pretty hard, pretty interesting, pretty exhausting. Though, I spent it with my family staying safe – it is more than some people have.

But I do want to get more out of it. So I won’t pretend I am content with what I currently have. I am grateful that I am alive and I have work and my loved ones near. But it is always more out there, isn’t it?

So Happy Holidays everyone! Never stop seeking more for yourself! And may happiness and success pursuit you next year!

Nonsense

gemellablogLeave a comment

Yesterday Canada celebrated Thanksgiving Day. My second Thanksgiving celebration since I moved to Canada. However, last time, I didn’t feel the spirit of the holiday, I was horrified of being moved to another country.

This time it was way way better. We asked our friends to come by, we cooked so many tasty things, we watched movies and talked. That was heartwarming for real.

We also played some board games, and one was called Nonsense. You answer a question, right down the answer on a piece of paper, fold it and hand it over to a person next to you so they could answer a following question, but they couldn’t see what you answer before, and so on, so you get a little story in the end. A little random story, to be honest.

The weirder answers you put, the more interesting it gets in the end. More drama, said I yesterday 🙂

And it helped me with kind of a block in my head. All this overthinking and doubting bring you to an understandable end. You stuck. So I am glad I unstuck myself in such a pleasant way.

Have a great week everyone! And hope you’d feel joy out of this Autumn.