Tag: #IceBeastTale

Challenges and revelations

gemellablogLeave a comment

August and September were tough on me and my family.

But giving up was never an option.

I’m glad I finally published Ice Beast Tale on booknet and wattapad. Be my guests and feel free to read and leave some comments for me.

Let’s hope the end of this year will be more peaceful for us.

P.S. Once I promised to Mr. Tolkien (in my thoughts of course) that I will never stop writing. It was nasty autumn afternoon and I felt pretty sad. But I remember that thought every day since and it gives me inner powers to keep going. I won’t let you down.

~~~

Серпень та вересень стали тяжким випробуванням для мене та моєї родини.

Але здаватися ніколи не було варіантом.

Я рада, що я нарешті опублікувала Сказанку про Крижаного Звіра на booknet та wattapad. Тепер її можна прочести там і залишити коментарі для мене.

Сподіватимемося, кінець року буде мирним для всіх нас.

П.С. Одного дощового осінного дня я пообіцяла містеру Толкієну (подумки, звичайно), що ніколи не припиню писати. І ця думка допомогає мені кожен день, дає внутрішню силу стримати обіцянку. Не хвилюйтеся, я вас не підведу.

New inspiration, new story

gemellablogLeave a comment

Losing the Centaurid competition gave me new inner strength and inspiration. Today I sent my “Tale of the Ice Beast” to six publishing houses in Ukraine. Wish me luck.
But if it doesn’t work out, I’ll publish the novel at Wattpad, like “Chimera” before. By the way, the story of James and Eleanor will soon be continued in the novel “Typhon”. No one knows how long the final editing will take, but I am quite optimistic.
Well, see you around and stayed inspired everyone!
P.S. Here are some fresh pictures for you from Midjourney:

~~~

Програш у конкурсі Кентаврида надав мені нових внутрішних сил і натхнення. Сьогодні відправила мою “Сказанку про Крижаного Звіра” у шість видавництв в Україні. Побажайте мені успіху.
Але якщо не складеться, то опублікую роман на Wattpad, як і “Хімеру” до того. До речі, історія Джеймса і Елінор вже скоро матиме продовження у романі “Тифон”. Ніхто не знає скільки часу займе редагування, втім я налаштована доволі оптимістично.
Що ж, до зустрічі і натхнення всім!
П.с. Тримайте трошки свіжих малюнків з Midjourney.

One more refuse!

gemellablogLeave a comment

As much as I hate to admit it, another rejection didn’t really affect me. Not a big deal, simply another publishing house that didn’t want to publish my work. Another competition I didn’t win. But there’s still something nice about knowing that someone, somewhere, is reading what I wrote, even if there’s no feedback. It’s understandable—they can’t respond to everyone, or they’d never get anything else done.

But we don’t give up and we don’t get sad. We just keep writing.

~~~

Ще одна відмова!

Як не прикро це визнавати, але чергова відмова майже нічого не зворушила всередині мене. Невелика справа, ще одне видавництво не захотіло мене публікувати. Ще один конкурс не виграно. Втім, це відчуття, що хтось десь читає те, що ти написав – доволі приємне, хоча немає жодного зворотнього зв’язку. Це зрозуміло, якщо відповідати кожному, можна забути про життя взагалі.
Та ми не здаємося і не сумуємо. І продовжуємо писати.

Centaurid 2024 annual grant competition for writers

gemellablogLeave a comment

I’ve found an article about this competition some time ago and guess what – as I have finally finished my IceBeastTale editing – I applied for it as well!

Are you waiting for any other upcoming competitions?

~~~

Деякий час тому я наткнулася на статтю про цей конкурс і вгадайте що — я ж нарешті закінчила редагування Сказанки Про Крижаного Звіра, і подала заявку на Кентавриду 2024!

Чи ви чекаєте на якісь ще конкурси?

Winter Writing

gemellablogLeave a comment

February is coming to its end, and so is the winter. I am looking forward to face this Spring as a new start, fresh and full of opportunities.

Though, the real life becomes more complicated and challenges me almost everyday, the writing is still my place to escape when I need it the most.

Hence, the thought came to my mind – what if writing is a sort of a therapy? Slow, yes, even exhausting sometimes. But a therapy still. Otherwise, why would therapists ask people to diarize?

Exactly.

This winter end also made me to leave my shell:

  1. I quitted month ago, and felt free.
  2. I also applied to Toronto Film School program for writers – hopefully, it will bring me some nice experience.
  3. I gave another chance to audiobooks – I am more a visualizer than audio- so…let’s see how Mr. J. R. R. Tolkien will deal with it.

P.S. The editing of the “Ice Beast Tale” continues, there is still half a book left. And proofreading, of course.

~~~~~~~~

Лютий добігає кінця, зима теж. Я з нетерпінням чекаю цієї весни як нового початку, свіжого та повного можливостей.

Незважаючи на те, що реальне життя стає складнішим і кидає мені виклик майже щодня, письменницька робота все одно залишається моїм спасінням, місцем, куди я можу втекти, коли мені це найбільше потрібно.

Тому мені спала на думку думка – а якщо письменництво – це свого роду терапія? Повільна, так, іноді навіть виснажлива. Але терапія все ж. Інакше навіщо б терапевтам просити людей вести щоденник?

Отож.

Цей кінець зими також змусив мене покинути свою оболонку:

  1. Я звільнилася місяць тому і відчуваю себе вільною.
  2. Я також подала заявку на програму кіношколи Торонто для сценаристів – сподіваюся, вона дасть мені потрібний досвід.
  3. І я дала ще один шанс аудіокнигам – я більше візуал, ніж аудіал, тож… подивимося, як із цим впорається пан Дж. Р. Р. Толкін.

П.С. Редагування “Сказанки” триває, залишилося ще пів книги. І вичитка, звичайно.

The Second Draft

gemellablogLeave a comment

Is finally ready! Ta-da-da-da!

It still needs tons for editing and, first of all, my inner powers to perform that editing. But that will be tomorrow. Today I am celebrating. As The Ice Beast Tale is a story I’ve been trying to embody since I was eleven years old, I guess. And my dream has finally come true!

I almost remember the day when it all started with a word Oraolё that came up to my mind. And here we are, decades later. Extraordinary feeling.

It is not the end of a story though, but a beginning. Which joys me most of all. As I am stuck with the characters I’ve been loving for years.

And as a New Year bonus to myself, I decided to duplicate my blog notes in Ukrainian. I never felt more connected to my people story than I am now. So let it be.

As per will and destiny

~~~~~~~~

Другу чернетку…нарешті завершено! Та-да-да-да!

Вона ще потребує тонни редагування та, насамперед, моїх внутрішніх сил, щоб виконати це редагування. Але це буде завтра. Сьогодні я святкую. Оскільки «Сказанка про Крижаного Звіра» — це історія, яку я, мабуть, намагалася втілити в життя десь з одинадцяти років. І ця мрія нарешіті здійснилася!

Майже пам’ятаю той день, коли все почалося зі слова Ораолё, що застрягло в моїй голові. І ось ми тут, десятиліття потому. Надзвичайне відчуття.

Але це аж ніяк не кінець історії, а лише її початок. І це мене тішить найбільше. Бо ж це значить, що я застряла з персонажами, яких люблю, ще на деякий час.

І, як новорічний бонус, я вирішила писати обидвома мовами у цьому блозі: додала Української. Ніколи не почувала себе такою спорідненою з історією мого народу як зараз. Тож нехай так і буде.

Бо того є воля і доля

It is time

gemellablogLeave a comment

You know when it is good timing. You feel it.

When to go,

When to stop.

When to read.

When to write.

AI created me a nice picture of Kratos aka God of War. Love this one. Inspires to create.

In most cases it feels like itching on the top of your fingers. Go. Write. Create. I am trying not to lose the feeling and not to give up. Because it is the only way to see the final result. The story I want to tell, to share with you.

So how do I feel about it right now?

It is a WRITING night.

Gem Rig

gemellablogLeave a comment

Чорний вороне, чорний принце,

Ти крилом затьмарив сонце,

Ти злетів до хмар, за край,

Спопелив ворожий грай,

Чи ти бачив ті края, що тобі вклонилися?

Чи ступала та нога по лісах що снилися?

img_1964